Особливості впливу диференційованої цукрознижувальної терапії на показники вуглеводного обміну та інсулінорезистентності у хворих на цукровий діабет 2-го типу з надмірною масою тіла та ожирінням

Проведено аналіз антропометричних даних та лабораторних показників (маркера інсулінорезистентності – індексу HOMA-IR, глікемії натще, рівня глікозильованого гемоглобіну – НbА1с) у хворих з діагнозом цукровий діабет (ЦД) 2-го типу середньої тяжкості в стадії декомпенсації (60 осіб). Залежно від первинних лабораторних та антропометричних даних (рівень глікемії натще та індекс маси тіла – ІМТ) було сформо вано дві групи пацієнтів (по 30 осіб у групі) для початку диференційованої стартової цукрознижувальної терапії. Аналіз динаміки визначених показників показав, що всі схеми терапії виявилися ефективними у хворих на ЦД 2-го типу, які мають надмірну масу тіла (ІМТ 25 кг/м2) або ожиріння. У хворих першої групи застосування Мегліфорту (метформін) у поєднанні з дієтотерапією зумовило достовірне зниження глікемії натще (на 29,5%) та рівня НbА1с (на 2,18%), ІМТ (на 7%), а також обводу талії та індексу НОМА-IR. Комбінація препарату Глінова (глімепірид) з дієтотерапією зумовило більш потужне зниження рівня НbА1с (на 2,8%) та глікемії натще (на 40,6%) порівняно з групою пацієнтів, що застосовували метформін, але при цьому не було відмічено зменшення ІМТ, обводу талії та індексу НОМА-IR. Схеми комбінованої пероральної цукрознижувальної терапії з терапією НПХ-інсуліном показали високу ефективність при призначенні хворим з декомпенсованим ЦД 2-го типу, які мають надмірну масу тіла (ІМТ 25 кг/м2 або ожиріння). Ключові слова: цукровий діабет, інсулінорезистентність, глікозильований гемоглобін (НbА1с), індекс маси тіла, індекс HOMA-IR...

 

читати далi.............

Меглiфорт iнструкцiя

Глiнова iнструкцiя