Фармацевтична опіка при сечокам'яній хворобі

Загальні принципи фармацевтичної опіки хворих на СКХ:

1. Виявити «загрозливі» симптоми, що потребують негайного звернення до лікаря.
2. Акцентувати увагу хворих на немедикаментозних корекціях.
3. Надати рекомендації щодо раціонального застосування обраного лікарського засобу.

• Загрозливими симптомами сечокам'яної хвороби, які потребують негайного звернення до лікаря та госпіталізації, є:
• - гострий біль у поперековій ділянці і в підребер'ї з'являється, який поширюється нерідко на всю відповідну половину живота;
• - значне підвищення артеріального тиску, брадикардія;
• - нудота, блювання, прискорене болісне сечовипускання;
• - наявність великої кількості крові у сечі
• - підвищення температури тіла, озноб.
• Незалежно від природи каменів важливим напрямком профілактики сечокам'яної хвороби є правильний питний режим. Споживання рідини має відповідати досягненню обсягу сечі як мінімум 2 л на добу, а бажано і більше. При виборі водного навантаження слід пам'ятати, що при оксалатних каменях небажане вживання соків і напоїв з високим вмістом вітаміну С, кавуновий сік не слід застосовувати при фосфатурії, капустяний сік - при гіперурикемії. При уратних каменях найбільш краще навантаження лужними мінеральними водами.
• Модифікація дієти повинна проводитися з урахуванням хімічного складу сечових конкрементів. При сечокислих каменях із харчового раціону виключають печінку, нирки, язик, мізки, телятину, какао, наваристі м'ясні бульйони, бобові, цвітну капусту, щавель, волоські горіхи, арахіс. При фосфатурії і фосфатних каменях необхідна дієта, що сприяє окисленню сечі. Для цього рекомендують переважно м'ясо, сало, борошняні страви, рослинні жири, обмежують молоко і молочні продукти, скорочують споживання овочів і фруктів. При оксалатних каменях обмежують споживання (або виключають) салату, шпинату, щавлю, а також картоплі, молока, моркви.
• Дієтичні рекомендації слід доповнювати прийомом фітопрепаратів. Засоби рослинного походження м’яко діють на всі ланки патогенезу захворювання, безпечні при тривалому застосуванні.
• Фітокомплекс Нокамен містить у своєму складі лікарські рослини, які комплексно впливають на основні ланку патогенезу циститу. До складу Нокамену входять рослини з літолітичними властивостями (ломикамінь, доліхос, марена, берхавія, кратера, якірці та ін.), які здатні запобігати кристалізації оксалатів, уратів та фосфатів у сечі і попереджувати розвиток сечокам'яної хвороби. Крім літолітичної дії Нокамен також проявляє антибактеріальну дію щодо уропатогенів за рахунок якірців, розмарину, марени, ломикаміню. Протизапальну дію забезпечують кратева, берхавія, бутея, імуностимулюючі властивості - мумійо.
• Фітопрепарати для лікування та профілактики сечокам'яної хвороби слід приймати курсами, тривалість і частоту яких встановлює лікар.
• Виникнення диспепсичних розладів (нудота, відчуття дискомфорту у епігастральній ділянці та ін.) під час прийому лікарських засобів на основі рослинних комбінацій не є підставою для відміни препарату. В цьому випадку препарат слід приймати після їжі.
• Слід пам'ятати, що найбільш частим побічним ефектом під час застосуванні лікарських засобів на основі рослинних комбінацій є алергічні реакції.
• Особам, які перебувають на дієті без солі, слід враховувати утримання натрію у складі лужно-цитратних комплексів уролітолітичних лікарських засобів.

1. Єрмолаєнко Т.І., Жулай Т.С. Фармацевтична опіка хворих на сечокам'яну хворобу при застосуванні нового уролітичного засобу «Фларосукцин» // Фармацевтичний часопис.- №4.- 2011.- С.113-116.
2. Інтернет-ресурс ПОГ «МЕДСТАНДАРТ», http://pharmopeka.net.